Закуток — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАКУТОК, -тка, ч. 1. Місце, де сходяться дві внутрішні сторони предмета; куток. // Найвіддаленіша або малопомітна частина приміщення, двору, садиби і т. ін. //- Взагалі віддалене, малопомітне місце. // перен. Таємне, заховане від людського ока місце (душі, серця і т. ін.). 2. Маленьке, тісне приміщення; комірчина. // Взагалі притулок, домівка. 3. перен. Місцевість, віддалена від великого адміністративного і культурного центру; глушина. // Віддалена від центру частина міста, села і т. ін.