ЗАМИКАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ЗАМКНУТИ, -ну, -наш, док., перех. 1. Зачиняючи що-небудь, брати на замок, ключ, засув і т. ін. // розм. Затуляти, затикати чим-небудь. // перен. Служачи захистом, робити що-небудь неприступним для когось. // перен. Робити нечутливим, байдужим, позбавляти відвертості і т. ін. (серце, душу). 2. Залишати кого-, що-небудь у замкненому приміщенні, зберігати, ховати у чомусь, зачиненому на замок, ключ і т. ін. // Саджати в приміщення, що замикається; ув'язнювати. 3. перен. З єднувати кінці чого-небудь, стуляти щось. 4. Охоплювати когось, щось, з'єднуючись кінцями; оточувати. // безос. І/ у що. Обмежувати що-небудь чимсь. 5. тільки ведок. Іти, рухатися останнім у ряду, колоні і т. ін. під час походу. // Бути розміщеним останнім, крайнім.
Замикати в інших словниках
| Замикати — Тлумачний словник української мови |
| Замикати — Фразеологічний словник української мови |