Замокання — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАМОКАННЯ, -я, с. Дія і стан за знач, замокіти. ЗАМОКАТИ, -іє, недок., ЗАМОКНУТИ / ЗАМОКТИ, -кне; няв. ч. замок, -ла, -ло; док. 1. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, вогким; намокати. 2. тільки док. Набрякнути від води, вологи (про дерев'яні предмети, що розсохлись), набираючи попереднього об'єму.