ЗАМІС, -у, ч. 1. спец. Те саме, що замішування'. 2. Маса, утворювана під час замішування чого-небудь. // Місце, де замішують глину. ** на заміс - уживається на означення певної кількості борошна, потрібного для замішування однієї порції тіста. замісити див. замішувати*. заміситися див. замішуватися'. ЗАМІСНИЙ, -а, -е. Який призначений, служить для виготовлення замісу (тіста, глини тощо).
Заміс в інших словниках
| Заміс — Фразеологічний словник української мови |