Замість — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАМІСТЬ, прийм. Сполучення з прийм. замість виражають відношення заміни, заміщення, обміну. 1. з род. в. Указує на заміну кого-, чого-небудь кимсь або чимсь іншим. // Указує на особу, роботу якої виконує хтось інший. // у сполуч. зі сл. бути, служити і т. ін. Уживається на означення того, що якась особа або предмет виступає у ролі, функції кого-, чого-небудь. // у сполуч. з інфін., розм. Указує на яку-небудь дію, що могла б відбутися, але була замінена іншою. 2. Уживається в складнопідрядному реченні як частина складеного сполучника замість того щоб для вираження заміни однієї дії іншою.