ЗАМІТАТИ, -аю, -аєш, недок., ЗАМЕСТИ, -ету, -етеш, док. 1. перех. і без додатка. Мітлою, віником збирати де-небудь, з якоїсь поверхні сміття. // тільки недок., чим. Рухаючись, торкатися поверхні землі, підлоги і т. ін. нижнім краєм занадто довгого одягу. ** Замітати сліди чого і без додатка - знищувати, приховувати все, що може викрити чиї-небудь вчинки, дії чи бути доказом злочину. 2. перех., перев. чим. Засипати, покривати кого-, що-небудь чимось сипким (снігом, піском і т. ін.). // безос. 3. тільки док., неперех., безос. Почати мести, сипати снігом; завіяти (про хуртовину і т. ін.).
Замітати в інших словниках
| Замітати — Тлумачний словник української мови |
| Замітати — Фразеологічний словник української мови |