Запліднювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАПЛІДНЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ЗАПЛІДНИТИ, -ню, -ниш, док., перех. 1. Робити здатним дати плід або потомство (завдяки злиттю чоловічої та жіночої статевих клітин). 2. перен. Сприяти родючості; засівати землю насінням. 3. перен. Збуджувати творчу думку, давати те, що стає основою творчої праці, розвитку.