ЗАПОНКА, -и, ж. Застібка з металу або іншого матеріалу для манжетів чи коміра верхньої чоловічої сорочки. запонь див. запань. запопадати, -Аю, -Аєш, недок., ЗАПОПАСТИ, -аду, -адиш, док., розм. 1. перех. Діставати, роздобувати що-небудь, знаходити когось. // Брати, хапати, що трапилося. // Натрапляти на кого-небудь, захоплювати. // рідко. Домагатися чого-небудь. Запопадати ласки. 2. неперех. Потрапляти куди-небудь. 3. неперех., рідко. Сумлінно ставитися до чого-небудь, докладати багато зусиль.
Запонка в інших словниках
| Запонка — Словник чужомовних слів і термінів |
| Запонка — Російсько-український академічний словник (А–П) |