Запрягати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАПРЯГАТИ, -йю, -йєш, ведок., ЗАПРЯГТИ, -яжу, чяжиш; мив. ч. запріг, запрягли, запрягло; док., .перех. 1. Налягаючи упряж на коня або на іншу