ЗАЇЖДЖИЙ, -а, -е. Який заїхав, прибув звідкись, нетутешній. // у знач. ім. заїжджий, -жого, ч.; заїжджа, -жої, ж. Людина, що прибула звідкись, нетутешня. ** Заїжджий двір - те саме, що заїзд' 1. ЗАЇЗД1, -у, ч. 1. Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, із двором для підвод, коней і т. ін. 2. Дорога, якою можна заїхати, в'їхати до чого-небудь, кудись.
Заїжджий в інших словниках
| Заїжджий — Тлумачний словник української мови |