Збоку — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗБОКУ, присл. 1. З бокової сторони. // з прийм. від (од). У боковій стороні щодо чого-небудь. 2. На віддалі, здаля. // Ззовні. // Не на першому плані. 3. У становищі або під кутом зору непричетного до чогось, безстороннього. 4. у знач, прийм. з род. в. Вказує на знаходження кого-, чого-небудь з бокової сторони об’єкта.