Зборочка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗБОРОЧКА, -и, ж Зменш.-пестл. до зббрка. зборювання, -я, с. Дія за знач, зббрювати. ЗБОРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ЗБОРБТИ, зборю, зббреш, док., перех. 1. Перемагати кого-небудь у боротьбі (у 1 знач.), у сутичці, бійці. // Перемагати в бою. 2. Підкоряти, скоряти що-небудь, брати верх над чимось. // Змагати кого-небудь (про сов, дрімоту, втому і т. ів.). // Переборювати ч собі які-небудь почуття, якийсь стан і т. ін.; позбуватися чогось. збоченець, -вця. Людина, чия поведінка, діяль-вість, погляди відхиляються від правильного або певного напрямку.