ЗБРАНИЙ, -а, -є. Дієприкм. пас. мин. ч. до зорити. // збрано, безос. присудк. сл. зорати див. збрювати. зорганізований, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до зорганізувити. 2. у звач. прикм. Який зорганізувався. зорганізовувати див. зорганізувити. зорганізування, -я, с. Дія за знач, зорганізувити. ЗОРГАНІЗУВАТИ, -УЮ, -Уєш. ДОК.* ЗОРГАНІЗБВУВАТИ, ую, -уєш, ведок.* перех. 1. Об'єднати, згуртувати кого-небудь із певною метою. 2. Створити, заснувати щось, покласти початок існуванню чого-небудь. 3. Влаштувати, підготувати що-небудь. 4. Надати чому-небудь організованого характеру; навести порядок у чомусь.