ЗБІГ, -,, ч. 1. Поєднання подій, явищ і т. ін. “ Збіг обставин - випадкове поєднання обставин. 2. Одночасність подій, явищ і т. ін. 3. Схожість, спільність між чим-небудь. 4. Поступове потоншення стовоура дерева або гілки від основи до вершини. збігальний, -а, -е. Стос, до збігання. збігальність, -ності, ж. Абстр. ім. до збігальний. ЗБІГАНИЙ, -а, -е. Який збігався, виснажився. збігання, -я, с. 1. Дія за знач. збігати 1 збігатися. 2. ліс. Те саме, що збіг 4.
Збіг в інших словниках
| Збіг — Тлумачний словник української мови |