Зверхній — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗВЕРХНІЙ, -я, -є. 1. Обернений назовні, зовнішній; прот. внутрішній. Зверхня краса. // Який має місце, діє зовні, за межами чого-небудь. 2. Який не зачіпає суті, основи чого-небудь. 3. Який виражає зверхність, перевагу кого-, чого-небудь над кимось, чимось. 4. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. Зверхній вираз обличчя. // Прнинятий зневагою, презирством; зневажливий.