Звихнєнии — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗВИХНЄНИИ, ЗВИХНУТИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до звихнути 1, 2. 2. у знач, прикм., перен. Який звихнувся, збочив у житті, поведінці і т. ін.