Здобуток — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗДОБУТОК, -тку, ч. 1. Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх. // Те, що хто-небудь здобув, придбав якимось чином. 2. Чиє-небудь майно, власність. // перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням. 3. рідко. Те саме, що здобутти.