Здіймати

ЗДІЙМАТИ, -аю, -Аєш, недок., ЗДІЙНЯТИ, здійму, здіймеш; мин. ч. здійняв, -няла, -няло; док., перех. 1. Переміщати що-небудь знизу вгору. // безос. // Високо здимати, розширюючи, збільшуючи в обсязі, розмірі. // рідко. Брати, піднімати з землі, підлоги і т. ін. 2. Підводити, підносити (руки, голову і т. ін.). // Піднімаючи, підносячи що-небудь, височіти, вирізнятися на тлі чогось. // перен. Возвеличувати кого-, що-небудь. 3. Примушувати вставати, зрушувати з місця. // перен. Підбурювати проти кого-небудь, спонукувати до якихось дій. 4. Підвищувати рівень, посилювати якість, тон і т. ін. чого-небудь. 5. Діставати, брати зверху або з поверхні чого-небудь те, що там стоїть, лежить, висить і т. ін. 6. Скидати з себе чи з когось що-небудь надіте, пов'язане і т. ін. 7. Зрізуючи, зрсоуючи, спилюючи і т. ін., видаляти з поверхні те, що покриває що-небудь або становить верхній шар чогось. 8. розм. Збивати (пострілом, ударом і т. ін.). 9. Звільняти від чого-небудь (зазвичай від того, що мучить, непокоїть, завдає прикрощів). 10. У сполуч. з абстр. ім. означає: починати яку-небудь дію, виражену цим іменником. // Заводити, затівати (розмову, річ, мову і т. ін.). // Збуджувати, викликати (думки, почуття і т. ін.). // Порушувати (питання, справу і т. ін.). //-. розм., рідко. Точно відтворюючи, копіюючи, переносити на щось розміри, форму і т. ін. чого-небудь. 12. розм., рідко. Те саме, що фотографувати. 13. рідко. Прнимати, охоплювати (про почуття).