Златник — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗЛАТНИК, -а, ч., іст. Перша давньоруська золота монета, що була в обігу в Київській Русі наприкінці 10 - на початку //- ст. Згодом став російською одиницею ваги під назвою "золотник". злато, -а, с., заст., поет. 1. Золото (у 1 знач.). 2. збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін. 3. збірн. Золоті гроші, монети.