Злий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗЛИЙ, зла, зле. 1. Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; прот. добрий (про людину). // у знач. ім. злий, злого, ч.; зла, злої, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. // Сповнений гніву, сердитий на кого-, що-небудь. // Надзвичайно лютий, хижий, кровожерний (про хижаків, зміїв і т. ін.). // Який виражає злість, злобу. ** злі язики - люди, які поширюють плітки; наклепники. 2. Викликаний, прнинятий злістю, злорадством, недоброзичливістю. // В якому виявляється жорстокість, нещадність. Злі вчинки. 3. Який завдав надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий. Злий біль. Зла журоа. 4. Поганий, несприятливий (про час). // Нещасливий, злиденний. // Який містить або несе людям зло; згсоний. 5. Який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий. 6. розм. Шкідливий, отрсиний. Зле сім'я.