ЗНАК, ч. 1. род. -а. Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що-небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. // Клеймо, мітка. ** Дорожній знак - технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування учасників дорожнього руху та встановлення порядку їхніх дій. водяні знаки -захисний елемент паперових грошей, цінних паперів; спеціальні помітні проти світла зображення на паперових грошах чи цінних паперах для запобігання їх підробці. Знбки розрізнення - позначки, нашивки, петлиці і т. ін. на форменому одязі, що вказують на належність особи до певного роду занять, до якогось відомства, свідчать про її персональне звання і т. ін. (емблема). Мйрочний знак - частина товарної марки, яку можна упізнати, зобразити, але неможливо однозначно вимовити; символ, зображення. Розпізнавальні зни-ки - спеціальні мітки, клейма і т. ін. на машинах, приладах і т. ін., зроблені з метою розпізнавання їх. товарний знак - зареєстроване позначення, що проставляється на товарі або його упаковці; торговельна марка. Торговельний знак -фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, зареєстровані в установленому порядку та захищені законом. Фірмовий знак -символ, малюнок, відмітний колір або позначення, що дозволяють розрізняти за ними виготовлювачів та продавців продукції. 2. род. -а. Ознака, вияв, доказ чого-небудь. // род. -у, розм. Те саме, що прикмата. “ На (в, у) знак чого - як свідчення, підтвердження чого-небудь. Під знаком чого - базуючись на чомусь, маючи яку-небудь провідну ідею, мету і т. ін. 3. род. -а, спец. Зображення з відомим умовним значенням. Нотний звак. //- Письмове зображення звука чи сполучення звуків мови; буква. Знак м'якшення. " Грошовий знак - гроші, знак поштової оплати - поштова марка. Знаки альтерацїі, муз. - умовні знаки, що їх використовують у нотному письмі для підвищення чи зниження основних ступенів звукоряду. Розділові знаки - графічні значки (крапка, кома, тире і т. ін.), вживані на письмі для членування тексту за змістом та інтонацією. 4. род. -у. Подряпина, рсоець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; слід, відбиток чогось. 5. род. -а, рідко -у, перев. зі сл. давати , подавати, робити - рух (перев. головою, рукою), яким виражається воля, наказ, бажання, попередження кого-небудь про щось і т. ін. ** Не давити знаку про що - не показувати, не виявляти чого-небудь. 6. род. -а, рідко. Те саме, що зна-чок 1. // заст. В офіційних осіб металевий значок, що засвідчував достовірність перебування на якій-небудь посаді.
