ЗНАТНИЙ, -а, -е. 1. Відомий своїми подвигами, заслугами; видатний. 2. розм. Який має добрі якості; надзвичайний, чудовий. 3. Який належить до знаті (у 1 знач.). знатнйк, знітникі, заст., рідко. Те саме, що зніхар. ЗНАТНЙЦЯ, -і. Жін. до знітник.
Знатний в інших словниках
| Знатний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Знатний — Тлумачний словник української мови |