ЗУБ, -а, ч. 1. мн. зсои, -ів. Кістковий утвір у роті людини та багатьох хребетних тварин, признач, для схоплювання, кусання й подрібнення їжі, а також для захисту. * Зсои мудрості - останні в зсоному ряді великі корінні зсои, які прорізуються в людини після 20 років. Молочні зсои -зсои людини в дитячому віці, які після шести років поступово випадають і замінюються новими, постійними. Крізь зсои - неохоче, всупереч бажанню (визнати що-небудь, погодитися з чим-небудь). Ні (ані) в зсо, розм. - анітрохи, аніскільки. 2. мн. зсои і зсо'я, спец. Гострий виступ на чому-небудь (знарядді, машині і т. ін.); зсоець (у 1 знач.). 3. етн. Назва народної пісні й танцю. 4. Елемент шестерні, зірочки (у 3 знач.).
