ЗУПИНИТИСЯ, -ЯЮСЯ, -ЯЄШСЯ, недок., ЗУПИНИТИСЯ, -иніося, -йнишся, док. 1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. // Переставати битися (про серце). // Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т. ін.). 2. Приїхавши, прибувши куди-небудь, тимчасово поселитися, влаштуватися в когось, десь. // Тимчасово припинивши просування вперед, розташуватися в якомусь місці (на відпочинок, ночівлю і т. ін.). 3. Припиняти свій перебіг, перериватися (про дію, рух і т. ін.). // Переставати говорити, уривати свою мову; замовкати. // на чому. З яких-небудь причин переривати свою розповідь (або думку) в певному місці. // перен. Припиняти свій природний розвиток, переставати розвиватися далі. 4. Переставати робити що-небудь, переривати якусь дію, заняття. Зупинятися на півдорозі. 5. Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь (про зір, погляд). // у сполуч. зі сл. очі, око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. 6. на чому. Докладно розповідати про що-небудь, загострювати на чомусь увагу. 7. на кому - чому. Обирати кого-, що-небудь з-поміж інших, надавати перевагу комусь або чомусь. // тільки док., рідко. Вирішити.
Зупинитися в інших словниках
| Зупинитися — Фразеологічний словник української мови |