ЗІЙЮЧИЙ, -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зійти. З'ЇДАННЯ, -я, с. Дія за знач, з'їдити 1. з'їдати і рідко із'їдати. -йю, -йєш, недок., з'їсти, з'їм, з'їси і рідко ІЗ'ІСТИ, -їм, -їси; наказ, сп. з'їж і рідко із'їж; док., перех. і без додатка. 1. Споживати яку-небудь їжу, не залишаючи нічого. // тільки док., чого. Спожити певну кількість чого-небудь. // Витрачати на харчування. // тільки док., без додатка, розм. Поїсти, вгамувати голод. // Поїдаючи, винищувати (про тварин, птахів). 2. перен. Повністю знищувати що-небудь (про стихійні явища). // Забирати на свої потреби; поглинати. // розм. Не давати можливості існувати, діяти, функціонувати. 3. Пошкоджувати, псувати (про комах, гризунів). // Сильно кусати, жалити (про комах). 4. Роз'їдати, рсинувати (про отрсині речовини, іржу і т. ін.). 5. рідко. Сточувати, псувати (зсои). 6. кого, перен., розм. Мучити доріканнями, лайкою, створюючи нестерпні умови життя. // Не давати спокою, терзати (про почуття, думки і т. ін.). 7. тільки док., перен., вульг. Мовчки стерпіти образу, лайку, побої і т. ін.
