ЗІНИЦЯ, -і, ж. 1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. // розм. Райдужна оболонка ока. 2. розм., рідко. Те саме, що бко.
Зіниця в інших словниках
| Зіниця — Словник чужомовних слів і термінів |
| Зіниця — Тлумачний словник української мови |