Кабала — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАБАЛА1, -й, ж. 1. У Київській Русі та Московсь* кій державі 14 - 18 ст. - боргове зобов'язання (з 16 ст. у письмовій формі), що призводило до осо* бистої залежності боржника від позикодавця. 2. Особливий вид рабства на Русі в 14 - 16 ст. -довічна залежність, що поставала внаслідок бор* гового зобов'язання. 3. перен. Повна залежність; гніт, поневолення.
КАБАЛА3, -й, ж. Те саме, що кабалістика 1.