КАБАЧОК', -чк4, у. 1. Городня сланка рослина, кущова форма гароуза з великими довгастими плодами. 2. Плід цієї рослини, що вживається як їжа.
КАБАЧОК2, -чк4, у., заст. Зменш, до кабік1.
Кабачок в інших словниках
| Кабачок — Тлумачний словник української мови |
| Кабачок — Російсько-український академічний словник (А–П) |