Кавкнути — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Кавкнути

КАВКНУТИ, -ну, -неш, док., розм. Однокр. до кавкати. // безос. кавник, -а, ч. Посудина, у якій варять або подають каву. Нікельовий кавник. кавниця, -і, ж. Те саме, що кавничка.
КАВКНУТИ, -ну, -неш, док., розм. Однокр. до нав-кати.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544