КАЗАТИ, кажу, кажеш, недок., перех. і без додатка. 1. Передавати словами (думки, почуття тощо); висловлювати, говорити (у 2 знач.). // Розповідати що-небудь. // 3 ос. мн. Ходять чутки, поголоски; розповідають. ** До слова кажучи, у знач, вставн. сл. - до речі, у зв'язку зі сказаним. Правду кажучи, у знач, вставн. сл. — уживається на потвердження правдивості сказаного; по суті. Як [то] кіжуть, у знач, вставн. сл. - як прийнято говорити, нічого й казйти — не можна заперечувати. що й казйти — само собою розуміється; звісно, що не кажи (не кажіть) — безперечно; звичайно. 2. Наказувати комусь робити що-небудь. 3. перен. Свідчити про що-небудь.
Казати в інших словниках
| Казати — Тлумачний словник української мови |