КАЗЕННИЙ, -а, -є. 1. заст. Належний казні (у 1 знач.); державний. // Який є власністю держави й видається комусь для тимчасового користування. 2. перен. Бюрократичний, формальний. // зневажл. Позбавлений оригінальності, яскравості; невиразний, шаблонний. казенник, -а, ч., розм. Казенна частина рушниці -задня потовщена частина ствола.
