КАЗНАЧЕЙСТВО, -а, ч. Державний фінансовий орган, що відає касовим виконанням державного бюджету. казначейський, -а, -е. Прикм. до казначейство. ** Казначейська емісія - випуск в обіг казначейських білетів та державних цінних паперів, що здійснюється для покриття бюджетного дефіциту, казначейські білєти - паперові гроші, що випускаються казначейством, казначейські ббни - цінні папери, що їх випускають на термін від 5 до 25 років, зазвичай на пред'явника, рідше - іменні, казначейські векселі - цінні папери, що їх випускає держава для покриття бюджетних витрат. Казначейські зобов'язання - цінні папери, що їх випускають у бездокументарній формі на основі договорів з уповноваженими депозитаріями, казначейські ноти - паперові гроші, що їх випускають спеціальні державні фінансові органи або міністерство фінансів у порядку казначейської емісії. Казначейські опериції - операції, пов'язані з інструментами, які використовуються комерційним банком для розміщення надлишків своїх грошових коштів та власного рефінансування.
Казначейство в інших словниках
| Казначейство — Тлумачний словник української мови |
| Казначейство — Російсько-український академічний словник (А–П) |