Казуїстика — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАЗУЇСТИКА, -и, ж. 1. Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків. 2. У середньовічній схоластиці й богослів'ї -ч застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. 3. перен. Вправність, спритність у суперечках, обстоюванні сумнівних або фальшивих положень і т. ін. 4. мед. Вивчення і повідомлення типових або окремих випадків захворювань, що мають інтерес внаслідок їх рідкісності. 5. мед. Сукупність клінічних спостережень над історією однієї й тієї самої хвороби у кількох хворих.