Капела — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАПЕЛА, -и, ж. 1. Католицька чи англіканська каплиця, в якій розміщувався церковний хор. // Місце у католицькій церкві, де розміщувалися співаки. // Боковий вівтар. // Домашня церква (в замках, палацах). 2. Хор півчих; хор взагалі, а також змішаний ансамбль із співаків та музикантів. // Великий, висококваліфікований хор. // Колектив виконавців-інструменталістів (напр., бандуристів). ** А капіла - хоровий спів без інструментального супроводу.