КАПИЦЯ, -і, ж. Ремінь, що зв'язує бияк із ціпилном. КАПИЩЕ, -а, с. Поганський храм у східних і прибалтійських слов'ян дохристиянського часу. КАПИЩНИЙ, -а, -є. Прикм. до капище. капібара, -и, ж. Те саме, що водосвинка. КАПІЖ, -пежу, ч., розм. Те саме, що капання. КАПІЛІЦІЙ, -я, ч. 1. Нитковидні волоконця в органах спороносіння міксоміцетів, що своїми рухами сприяють розсіюванню спор. 2. Товстостінні нитки у плодовому тілі деяких вищих грибів. 3. Волосистий покрив голови.
Капиця в інших словниках
| Капиця — Рідні імена. Слов'янський іменослов |
| Капиця — Тлумачний словник української мови |