Кар — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАР , -а, ч. Чашоподібне заглиблення у привер-шинній частині гір, яке утворюється під впливом льодовиків та сніжників.
КАР3, КАР-КАР, виг. Звуконаслідування, що означає крик ворони.