Каретка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАРЕТКА, -и, ж. 1. Зменш, до каро та. 2. спец. Рухома, ковзна частина якого-небудь механізму, ма- І шини. 3. спец. Умовний термін, що його викори- І стовують при описанні форматів і дій, пов’язаних І із виведенням даних на друк. 4. спец. Виконавчий пристрій в абстрактних машинах.            І