Карцер — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАРЦЕР, -у, ч. Приміщення (часто без світла) у в'язниці (до революції також у навчальному закладі) для тимчасового одиночного ув'язнення осіб, винних або звинувачених у чомусь.