КАСА, -и, ж. 1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарониця. 2. Окремий відділ в установі, на підприємстві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квитків і т. ін., а також приміщення цього відділу. 3. Назва кредитної установи, організації. ** валіьтна каса - сукупність валютних коштів, що утворилася в розпорядженні країни. Депозйтна каса - відділення банку, яке приймає на зберігання готівку та цінності. каса взаємодопомбги - громадська кредитна установа, що створюється на добровільних засадах. Операційна каса — структурний підрозділ банків, який провадить операції з касового обслуговування клієнтів. ощадна каса - установа, куди вносять гроші для зберігання. Прибуткова каса -каса банку, яка приймає від юридичних осіб платежі у вигляді готівки. 4. Грошова наявність (установи, підприємства, особи тощо). 5. друк. Скринька, поділена на комірки, по яких розкладено друкарський шрифт за абеткою.
Каса в інших словниках
| Каса — Тлумачний словник української мови |
| Каса — Словник чужомовних слів і термінів |