Кастаньєти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАСТАНЬЄТИ, -єт, ми. (одн. кастаньєта, -и. ж.). Поширений в Іспанії, Італії та в країнах Латинської Америки ударний музичний інструмент із дерева або пластмаси у вигляді двох мушель, зв язаних шнурком на одному кінці; уживається для відбивання ритму під час виконання народних іспанських танців. кастелинка див. каштелинка.