Каталізатор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАТАЛІЗАТОР, -а, ч. 1. Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються. 2. перен. Про те, що сприяє швидшому розвитку, здійсненню чого-небудь. каталізаторнии, -а, -є. Прикм. до каталізатор.