Квитанція — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КВИТАНЦІЯ, -ї, ж. 1. Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, багажу, повідомлень, цінностей і т. ін. 2. У мережах передачі даних - повідомлення, що описує стан одного або більше повідомлень, переданих у протилежному напрямі. ” зворотна квитанція -повідомлення, що підтверджує факт отримання приймачем спрямованого раніше повідомлення.