Кволий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КВОЛИЙ, -а, -е. 1. Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. // Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. // Неміцний, слабкий (про здоров'я). /( Який погано росте; негустий, невисокий, при-в ялий (про рослини). // Неміцний, нестійкий (про будівлі, їх частини). 2. перен. Позбавлений душевної стійкості, твердості, сили волі. // Небадьорий, млявий. 3. перен. Незначний, слабкий ступенем вияву; ледь відчутний, ледь помітний. // Слабий, ледве чутний. // Нежвавий, повільний. // Неяскравий, тьмяний. 4. переи. Невправний, невмілий.