КВІТКА, -и, ж. (мв. квіти, -ів). 1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; має різне забарвлення та приємний запах. // Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом. // Ботанічна назва органа розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин. 2. Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї. КВІТКАР, -А, ч. 1. Те саме, що квітникар. 2. рідко. квіткарка, -и. Жінка, що продає живі квіти, а також робить штучні.
