Кермо — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КЕРМО, -А, с. Пристрій для керування рухом судна, літака, автомашини тощо; стерно. ** Біля карма влади бути (стнити і т. іи.) — мати владу в своїх руках, бути на чолі кого-, чого-небудь; керувати (у 2 знач.). Ні керма, ні вітрил у кого - хтось не контролює своїх дій, учинків, не керує ними.