КИДАТИСЯ, -аюся, -аєшся, недок., КИНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док. 1. Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого-, чого-небудь. // розм. Звертатися до когось за допомогою, порадою тощо. //- на кого - що. Нападати, накидатися. //- до чого, на що, також з інфін. Поспішно, із завзяттям, запалом братися за що-небудь. //- У пориві почуття швидко прямувати, падати. // у що, перен., розм. У сполуч. з абстрактними іменниками означає -починати дію (діяльність), виражену іменником. ** куди не кинься - скрізь, усюди, не кидатися кого, чого - не залишати кого-, чого-небудь; не цуратися когось, чогось. 2. тільки недок. Швидко рухатися в різні боки; метушливо ходити, бігати тощо; метатися. 3. Плигати куди-небудь. //- Швидко лягати, сідати. 4. Раптом сильно здригатися. // Неспокійно перевертатися (уві сні). // тільки недок. Сильно битися (про серце). 5. Сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу). 6. тільки недок., чим. Те саме, що кидати 1. ** Кйдатися словами (словом, фразами) - безвідповідально казати необдумані слова, фрази.
Кидатися в інших словниках
| Кидатися — Тлумачний словник української мови |
| Кидатися — Фразеологічний словник української мови |