Кирпа — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КИРПА, -и, ж., фам., зневажл. 1. Короткий, задертий догори ніс. ** Гнути (задирати і т, ін.) кирпу - гордовито триматися, зазнаватися. 2. Про людину з таким носом. 3. перен., нар.-поет. Смерть.