Кислота — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КИСЛОТА, -й, ж. 1. тільки одн. Якість за знач, кислий 1. 2. Хімічна сполука (зазвичай кисла на смак), яка містить водень, що може заміщатися металами під час утворення солей. Лимонна кислота. Мурашина кислота.