КИШЕЧНИК, -у, ч. Частина травного тракту людини або тварини, що починається після шлунка й закінчується товстою кишкою; кишки (у 2 знач.), сукупність кишок (у 1 знач.).
Кишечник в інших словниках
| Кишечник — Тлумачний словник української мови |
| Кишечник — Російсько-український академічний словник (А–П) |