Клавіш — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КЛАВІШ, -а, ,. 1. Пластинка в музичному інструменті (фортепіано, баяні тощо), ударяючи по якій викликають звук. 2. Наконечник важільця в різних механізмах (на клавіатурі комп’ютера, у друкарській машинці, телеграфному апараті тощо), на якого натискають пальцями рук, щоб надати їм руху.                  , клавіша, -і, ж. Те саме, що клавіш, КЛАВІШНИЙ, -а, -є. Прикм. до клавіш. // Який має клавіші, з клавішами. Клавішний механізм. * клавішні музичні інструмбнти - інструменти, які звучать при натисканні на клавіші (орган, рояль, акордеон та ін.).